І вкотре свічка пам`яті бринить сльозами

І вкотре свічка пам`яті бринить сльозами.

І вкотре свічка пам`яті бринить сльозами

Той геноцид вже не забудеться,

Бо народ й історію нашу не стерти.

Відплата Богом-долею присудиться.

Вічна пам`ять жертвам... важко так померти.

84 роки пройшло із часу трагедії… 84 роки страшної пам’яті очевидців…

Події 32-33-х років сьогодні продовжують тримати одну із першочергових актуальностей в українському суспільному та політичному житті. Змінилось не одне покоління, більшість очевидців уже немає серед живих. Однак саме зараз тема голодомору в Україні має безпосередній вплив на її цивілізаційний вибір, котрий за роки незалежності так і не вдалося зробити.

Хто знав, хто вів смертям і стратам лік?

Де фільм, який нам показав би голод,

Отой проклятий 33-й рік?

В пам’ять про мільйони загиблих від Голодомору 1932-33 років у Цукрозаводському НВК проведено:

- презентація науково-публіцистичної виставки «Свіча вдячності – людям правди»

- Освітнє заняття для учнів 2-4 класів - «Зернятка надії»

- Уроки пам’яті для учнів 5 – 9 класів «Жити заборонено. Голод 1932-33рр.»

- Екскурс сторінками історії України з учнями 10 – 11 класів «Голодомор – 1932-1933 років – біль серця всієї України»

- Презентація «Національної книги пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні: Кіровоградська область»

Ті роки не вдалося приховати,

І будем переказувати з роду в рід,

Про те, чого, не дай Боже пізнати...

І Україну, Боже, бережи від бід...

ФОТОЗВІТ